Lama

Котячий RE:мікс

Через дві години у нього були закохані всі – від гримера до фотографа, якого насилу посадили в таксі: він все хотів зробити «ну ще пару знімків, він же так гарно позує!». Коли метушня затихла, ми з Наталею сіли відпочивати та бесідувати за кружкою зеленого чаю та неймовірно смачним пирогом із грушею. Втомлений кіт тим часом заснув, згорнувшись калачиком на дивані.

Наталю, ми всі здивовані, адже кіт – норовлива, незалежна тварина, що не любить зайвого шуму – так терпляче себе поводив на зйомці, наче професіональна модель.

Ремікс артистичний кіт, він зніматися не проти і завжди охоче позує. Це в нього з народження – коли мені хазяйка вислала його фотографії в оточенні інших кошенят, то всі дивилися хто куди: хто вліво, хто вправо, хто взагалі спав. А цей сидів і дивився прямо в камеру. І я зрозуміла, що він такий собі артист. Напевно, недарма він зі мною – у нас гармонійно склалася пара.

 

Звідки пішло ім’я Ремікс?

Його придумав Діма, соліст DazzleDreams. Багато років тому ми з ним працювали в одній студії, а я раз принесла кошеня й не знала, як його назвати.

 

Тобто твого нинішнього кота звуть так, як і попереднього? Розкажи, що за історія?

Раніше в мене був котик Ремікс, який прожив 12 років у моїх батьків, а ще до того жив зі мною. Він мені був дуже близький, але так сталося, що недавно – місяців сім назад – він сильно захворів і помер. Для нас із батьками це була велика трагедія…  Я розуміла, що мені його дуже бракує, і якось ні з того ні з сього зайшла в Інтернет на один із котячих сайтів та після тисячної фотографії раптом побачила маленького нового Ремікса, копія один в один. Склалося таке враження, що це реінкарнація, і по якійсь божій волі ця кішечка створена саме для мене. Ми (з чоловіком Віталієм Телезиним) вирішили його забрати і назвати також Реміксом. Інше ім’я навіть і не проситься, тому що вони співпадають як дві краплі води – і характером, і зовнішністю. В якійсь мірі ця кішечка замінила попереднього Ремікса, бо я вже не так страждаю.

 

Ти справді віриш у реінкарнацію? Я чула декілька історій про те, як кішки чи собаки начебто повертаються до своїх хазяїв у новому тілі…

Я знаю, що є така версія, яка пішла із стародавньої індійської культури. Вони вважають, що коли кіт помирає, то через три місяці він має реінкарнуватися. А а у нас точно так і співпало, я зіставила день смерті мого старого кота і день народження цього, і якраз вийшло три місяці. Це дуже дивно, але я не заперечую, що це можливо.

 

Минулого року в інтерв’ю ти казала, що не будеш собі заводити тварину, оскільки постійно у роз’їздах.

Це я так говорила тоді, а зараз наважилася. Якби цей кіт не був подібний з попереднім, я б не пішла на такий крок. Але цей знак долі дав мені можливість взяти тварину, бо я зрозуміла, що без цього жити не можу – в мене є сильна потреба дарувати любов і сприймати від тварини душевне заспокоєння. Але, звісно, у нього є свої «няньки», люди, які за ним дивляться.

 

А не було думки Ремікса з собою брати на гастролі?

Думки такі були, але, по-перше, дорогу він погано переносить, і його треба поступово привчати. А по-друге, якщо б я його взяла, то більше би думала про нього, ніж про концерти: як він там у номері сам, що робить, чи вазони не перекинув…

 

А ти плануєш на майбутнє, коли Ремікс підросте, віддавати його на час гастролей в котячий готель?

Цей варіант можливий, але тільки в тому випадку, якщо я знайду готель надійний, де можна покластися на людей, де дійсно люблять тварин, а не просто заробляють на цьому гроші. Щоб біля нього ходили, годували його правильно, інколи трошки балували, щоб він себе не відчував покинутим.

 

Хто зараз доглядає за Реміксом, коли ти їдеш на гастролі?

Я домовляюся із своєю прибиральницею, і вона залишається з ним тут, подруги також виручають. Але зовсім самого я ніколи його не залишаю і нікуди в гості не віддаю. Для кота розлука і так стрес, а тим більше він зовсім маленький (йому тільки п’ять місяців). Хочеться, щоб він більше звик до дому. Зараз я потроху почала знайомити його з різними людьми, він вже не так шарахається, як раніше.

 

На зйомках це було помітно.

Сьогодні він взагалі як зірка себе поводив, правда ж? А спочатку я його як принесла, то він як хтось чужий заходив – одразу тікав за диван ховатися. Тепер спочатку насторожиться, подивиться, обнюхає, а потім вже починає гратися. Він вже розуміє, що всі люди, які сюди приходять, – не чужі, не погані, раз ми їх впускаємо.

 

Серед тих людей, що приходять до тебе додому, буває таке, що він когось не сприймає? Спрацьовує тваринна інтуїція на людей?

Таких не було, бо мене оточують дуже близькі по енергетиці люди, і всі люблять тварин. Він, звичайно, це відчуває. А от попередній Ремікс одну сусідку не сподобав, коли вона приходила, одразу дряпав її без питань.

 

Взагалі про котячу інтуїцію ходить багато чуток і навіть наукових доказів. Бувало, щоб тобі кіт давав знак?

Ще не було, і думаю, через те, що він іще не так довго з нами – лише два повних місяці. Але я вірю, що коти беруть на себе погану енергію, якщо на людину наслана якась біда. Має щось статися із хазяїном, а біда переходить на кішку, бо вона бере на себе все. Так що наш попередній Ремікс, можливо, відвів якусь біду від нас.

 

Про домашнього захисника зрозуміло, а як щодо домашнього доктора? Чи є у нього цілительські здібності?

Одне, що я точно можу сказати – з тих пір, як у мене з’явився кіт, в мене припинилися проблеми зі сном. В мене був порушений сон, я іноді через це зривала навіть зйомки кліпів. Бувало, в турі виступила і не можу заснути всю ніч, а завтра вже треба їхати на наступний концерт. Я вже і снодійні вживала – не допомагало, починався страх не заснути. А коли з’явився кіт, я зрозуміла, що він мене просто відволікає від всіх думок, я забуваю – починаю з ним гратися чи готувати їжу, або він просто поряд ляже – і все, сплю. Навіть якщо він дома, а я на концерті – все одно нормально сплю тепер.

 

Як ви з Реміксом спілкуєтеся?

Спілкування у нас відбувається постійно, від ранку і поки я є дома. Ремікс прокидається о годині сьомій-восьмій, починає мене будити, потім іде за мною у ванну. Поки я йому готую щось поїсти, він починає зі мною говорити, щось нявкати. Я кажу «Реміксе!», а він мені «Няяяяв». (Сміється.) А ще я його привчила на ігри. Не просто іграшки, там в корзині їх багато (показує мені добрячу корзину, повну м’яких іграшок), а є ще інше, наприклад, я ховаюся, біжу в іншу кімнату, він мене доганяє, потім навпаки, він тікає, я за ним гонюся по кімнаті. А коли я зайнята, він не може пережити, чому це я з ним не бігаю. Тільки сідаю за фортепіано – все, він уже скаче на клавіші, пройдеться так, щоб я на нього увагу звернула.

 

Тобто він не «кіт, що гуляє сам по собі»?

Він не одинак, а навпаки, постійно в компанії зі мною. Навіть спить зі мною, причому обіймаючись.

 

Думаю, багато наших читачів – представників сильної статі – зараз серйозно позаздрили твоєму котові… А як твій чоловік сприймає «третього» в ліжку?

Так він його також любить!

 

Людей часто поділяють за характером на «котолюбів» та «собачників». Як тобі такий розподіл, правдоподібний?

Я не думаю, що це правда. В казках так описують, що коти ліниві, одинаки і так далі. Але це шаблон, а якщо приглядітися, то всі коти дуже різні. Якщо міркувати за стереотипами, то наш кіт навіть більше на собаку схожий – він дуже любить спілкуватися, дружній такий. Я би собі собаку теж хотіла мати, але її треба виводити, зранку вставати, іти на вулицю. Вони такі емоційні – як її залишати, коли від’їжджаєш? З котом набагато простіше. Він такий у нас вихований, що навіть наліво ніде не ходить – у нього є лоточок, і він завжди туди попадає.

 

Він такий вихований народився від породистих предків чи це результат твого старанного педагогічного впливу?

Щодо туалету – я йому тільки показала місце. Купила лоток, дала туди наповнення, поставила, привела і сказала: «Реміксе, ти ось сюди маєш ходити». Просто його посадила там, і він зрозумів, що це його місце. В принципі, він вже був привчений, бо я його взяла в три місяці, а до цього часу його кішка привчала. В нього тато персидський, а мама європейська короткошерстна, вони всіх кошенят привчили ходити в лоточок. Так що тут і генетичний момент, і правильне формування звички. Коли привчаєш, важливо влаштувати місце, щоб він ходив у туалет. Якщо йому буде некомфортно, він піде шукати собі якесь інше місце. А ще буває, що коти мстять: якщо його бити чи ображати, він піде і спеціально в комп’ютер наробить чи в туфлі дорогі. Вони якось знають місця, щоб хазяїна зачепити. Тьху-тьху, з Реміксом такого не було, і я навіть переживаю, щоб не сталося.

 

Невже він і стіни не шкрябає?

Він не точить кігті, він просто витягується, потягується і трохи їх чіпляє, але так, щоб дер стіни спеціально, – такого немає. Але все одно планую купити йому штучку для стіни спеціальну. Я також привезла йому спеціально дерево із лісу. (У залі є цілий котячий куточок: корзина з іграшками, поруч невеликий пеньок прямо на підлозі, мальовнича дровенячка веде від спинки дивану до котячої хатинки, що стоїть на шафі).

 

А доглядом ти сама займаєшся чи хтось допомагає?

Тільки я. Мені це дуже подобається, коли я вдома, мені це все в радість. Особливо коли він в процесі ще й бігає за мною. Вичісую шерсть, зрідка купаю. Взагалі не дуже з цим запарююся, бо він не линяє.

 

Таке делікатне питання про майбутнє статеве життя улюбленця. Чи збираєтеся його каструвати?

Лікарка рекомендує каструвати його в 7-8 місяців, щоб не було міток, щоб він взагалі не знав, що таке сексуальне життя, бо потім будуть проблеми. Це важко, не хочеться, але, мабуть, доведеться зробити. Зате кажуть, що кастровані коти живуть чи не в два рази довше.

 

Мабуть, ще й залежить від того, як живуть. Чим ви годуєте свого Ремікса?

Годую всім. Є і натуральний корм – відварена телятинка, дуже рідко рибка (не радять їсти багато, бо може бути каміння в нирках), овочі переварені чи тушені з м’ясом, консерви. Але консерви тільки преміум-класу, не з дешевих, в яких є дійсно натуральне м'ясо.

 

Хто обирав місце для ліжка – ти сама чи кіт?

Я відчула інтуїтивно, що там на шафі йому сподобається. Тут дерево, він розуміє, що йому треба нагору дертися.

 

А улюблені місця в нього є? Знаєш, як кажуть, що коти вміють вибирати місця, де найкраща енергія.

В різні періоди життя було по-різному. В дитинстві він любив сидіти під столом, тому я йому ліжечко поклала туди, і він там і спав. Також він тоді любив ховатися за диваном, за фортепіано, за телевізором. Тобто спочатку йому було страшно і незвично, і він собі сидів у різних схованках. А тепер вже по-іншому почувається, тому я вибрала таке місце, щоб він згори дивився. Він туди забігає і зранку, якщо мене нема, там спить – відчуває себе безпечно в цьому будиночку.

 

Я вже знаю історію, як Ремікс у тебе з’явився, але все одно цікаво: для багатьох зірок домашня тварина – як вишуканий аксесуар, який беруть із собою на публіку. Тому відомі люди часто обирають екзотичні породи, які привертають увагу. А твій кіт – метис європейського короткошерстного – виглядає як класичний, звичайний кіт, і нічого більше. Ніколи не було бажання завести собі екзотичну тварючку? Чи, можливо, змінити Реміксу імідж, вивести його на тусовку?

Тут справа не в коті, я в моєму ставленні до шоу-бізнесу і до всіх цих моментів, цяцьок-пацьок. Я така людина, що не тусуюся, і кіт для мене це не якась забавка чи іграшка, щоб ходити з ним і показувати. Мені взагалі подобаються більш прості коти, навіть не сильно породисті, бо вони набагато розумніші, вони навіть в чомусь інтелектуальні. В мене колись була персидська кішка, дуже породиста, так вона ходила в туалет наліво і направо, це був жах.

 

А крім хороших звичок, в чому ще інтелектуальність проявляється?

Ремікс, наприклад, ще й дуже цікавий. Він бачить що ти робиш, спостерігає, все мусить подивитися. Наприклад, я мию посуд, так він мені по джинсах видирається наверх і дивиться, перевіряє, що в тому посуді. Він навіть почав лапи мити в раковині – вилазить туди, вмочує лапку і облизує. І він розуміє, що ти йому говориш – наприклад, про моменти, чого не можна. Ще у нас рибки є, акваріум, так він може стояти і годинами дивитися на тих рибок. Ну, і в самому спілкуванні відчувається, що він завжди з тобою, спостерігає за всім, що ти робиш.

 

Ти його навчаєш спеціально якимось трюкам?

Спеціально ні, але ми граємося постійно. Віталік його навчив футболу: у нас є такий білий тенісний м’ячик, Віталік його футболить, а кіт за ним, і так гасають двоє з тим м’ячиком. Причому кіт навіть бере прийоми, не просто м’яч ганяє, а якось його ще лапою хитро проводить…

 

Тобто він дивиться навкруги і мотає собі на вуса?

Знаєш, в чому ще його розум? От, наприклад, є фортепіано, він закотить м’ячик під низ і розуміє, що треба зайти за фортепіано, з того боку, щоб його викотити. Як він здогадався? Я би не здогадалася. (Сміється.) Та я б і не влізла туди…

 

А музику він сприймає, коли ти співаєш при ньому?

Так, коли я співаю – і він собі також…

 

…Підмуркує?

Там вже не муркіт, там нявкіт такий конкретний, «мєєєєєє!» (Сміється.) Таке враження, що він мене перекричати хоче. Стає навпроти клавіатури, навпроти мене, я граю, а він дивиться на мене такими очима, і «няяяяяв» на всю котушку.

 

Серед твоїх пісень є такі, на які надихнув кіт?

Є, ми зараз пишемо третій альбом, і там є одна пісня… Він надихав не в плані тексту, смислового навантаження, але, скоріше, дав загальний хороший настрій. Там пісня про кохання, але поштовх сісти за фортепіано дав саме він. Він іноді сидить за фортепіано і наче каже «а у нас свій рок-н-рол». Його метод натхнення – коли ти добре себе почуваєш, коли ти щаслива, то стає легко творити.

 

У багатьох давніх релігіях кішку дуже поважали, їй поклонялися та ставили поряд із божествами. Чи відчуваєш ти поряд із кішкою давню енергію, мудрість, спокій? Можливо, вона надихає на роздуми чи якісь міфологічні образи?

Для мене в цьому плані важлива енергія взаємодоповнення. Ти даєш йому свою любов, а він тобі віддає її. Про це можна взагалі не замислюватися, але воно все одно є. І не тільки кішки – дельфіни, наприклад, в лікувальних закладах зараз допомагають при терапії. Я взагалі вважаю, що не можна вважати людину вершиною, а тварину чимось гіршим, не можна недооцінювати тварин.

 

Я у твоїй розповіді одну дуже важливу річ почула. Часто люди заводять тварин для того, щоб від них щось отримувати: тепло, ніжність, компанію, дружбу. А ти кажеш про те, що не менш важливо і самому віддавати, – і це вже щось подібне до справжніх стосунків, такий повноцінний контакт.

Мені по кайфу приходити в зоомагазин, наприклад, і затоварюватися іграшками, купувати їжу, пісок. Приносиш і бачиш, як він чекає: тільки заходиш, а він вже чекає під дверима. Навіть якщо спав, він приходить сонний, очі такі напіввідкриті, мружиться, але е мене побачив і вже готовий гратися. Це відносини, це як родина.

 

Європейська короткошерстна кішка – сангвінік по характеру, тобто врівноважена, але в той же час грайлива аж до старості. Ця порода легко пристосовується до ритму життя своїх хазяїв (проте повністю не підкоряється), вона ласкава, добра, ненав’язлива, не вимагає складного догляду. Особливість породи ще і в тому, що європейські короткошерстні прекрасно полюють на мишей та щурів.