Ми зустрілися з В’ячеславом Матюхіним, відомим і популярним ведучим. Нас зацікавив його пухнастий партнер єнот, який дуже професійно допомагає у проведенні свят. Вони дуже добре ладять і знайшли спільну мову, до того ж, звір сам обрав собі таку роботу, коли одного разу заліз на плечі до ведучого

Текст: Наталя НАТАДЗЕ

Фото: Катерина Мумжинська

В’ячеслав, познайомте нас з єнотом. Чому саме його Ви обрали?

Наша історія знайомства з єнотом відбувалась протягом декількох років. Перший раз я побачив його на весіллі, він був почесним гостем, потім в парку ВДНГ. А нещодавно я працював ведучим на концерті, присвяченому дню всіх закоханих, і одним із партнерів цього заходу був контактний зоопарк. Там було багато гарних звірів, але більше всього мене вразив єнот. Я зробив декілька фото і пішов далі проводити концерт. Потім, коли проходив повз них, він на мене застрибнув і, можна сказати, ми почали разом вести концерт. Мене дуже здивував резонанс фотографії, яку я розмістив у себе в соціальних мережах – всім сподобався цей дует. Декілька разів запрошували нас разом, дуже смішно було чути від замовників такий запит.

Цікаво, що він сам Вас обрав. Але це все ж таки дика тварина, як Ви порозумілися?

Як мені пояснили – всі ці тварини виросли вже в спеціальних умовах, оточення людей для них звичне. Цікаво, що єнот – це хижий звір і в неволі він полює вночі, добре, що я про це не знав, коли він заліз до мене на плечі.

Чи є у Вас домашні тварини?

Я народився в Маріуполі, і у мене в дитинстві був дворовий собака, щур Аліса та акваріумні рибки. Я хотів би завести собі домашню тварину, але з моїм графіком це просто нереально. Їм треба приділяти багато уваги і часу – це живі істоти.

Яку саме тварину Ви хотіли би завести?

Мені дуже сподобався єнот, він водночас схожий і на собаку, і на кішку. Він постійно поряд з тобою, йому цікаво, що в тебе в руках, постійно хоче гратися, дуже активний. Але ті, хто займається єнотами, кажуть, що не всі єноти однакові за характером. Як і у людей – всі різні і у кожного є свої особливості.

Як єнот Вам допомагає працювати? Ми раніше не чули, щоб ведучі працювали з тваринами. А Ви когось знаєте? Чи це тільки Ваше ноу-хау?

Це більше проектна співпраця: коли тваринка є на концерті чи весіллі – ми охоче співпрацюємо. Це як в пісні «Смех и радость мы приносим людям».

Коли дивишся на Вас з єнотом, відчувається, що Ви полюбляєте вивчати тварин.

Мені близьке кредо «постійно досліджуй». Дуже цікаво спостерігати за тим, як поводяться тварини в дикій природі, поряд з людиною та як вони можуть співіснувати поряд. Хочеться, щоб ми один одному не шкодили, а більше допомагали. Ось, наприклад, єнот Жулік підіймає всім оточуючим настрій, ми за це йому давали смаколики.

Є питання, пов’язане з Вашою роботою. Буває, що на весілля чи концерт приводять своїх тварин?

Так, досить часто. Мені залишається тільки дарувати емоції гостям і залучати тварин до програми. А от як створити їм комфортні умови на заході– це більше запитання до організаторів, з якими ми співпрацюємо.

За кордоном буває, що для тварин організовують пишні весілля. А в нашій країні Ви з таким не стикалися?

Ні, я такого в Україні не зустрічав, може, тому, що я людина і проводжу весілля і концерти для людей. Я вважаю, що це більше примха і розвага для господарів. Ви думаєте, що собаки реально думають, що від цього їм краще? В них все простіше, в громадянському шлюбі і без РАГСа (сміється), і без ведучого.

Ви проводили заходи, пов’язані з тваринами?

Я проводив концерт, присвячений фіналу змагань. Все це нагадало мені конкурс краси для тварин. І скажу, що цей конкурс суворіший, ніж у людей, більше критеріїв. Я вважаю, що це хобі, яке дуже сильно затягує, я від нього себе утримую, бо не можу робити наполовину. Дуже заздрю людям, які можуть ось так фанатіти від свого хобі, мені здається, що це вже частина життя. Моя частина життя– це спілкування з людьми: на сцені, на роботі, в сім’ї, де б не був. І коли навколо є такі маленькі друзі, світ стає куди більш добрішим!

Коли навколо є маленькі друзі, світ стає куди більш добрішим