Сьогодні наші зіркові гості – учасниці надпопулярного гурту Open Kids. Про своїх хатніх улюбленців з теплотою та ніжністю нам розказали Лєра Дідковська, Юля Гамалій та Аня Музафарова. А от Ангеліна Романовська та Аня Бобровська наразі не мають хвостатих друзів. У Ангеліни раніше були два котики. І вона планує в майбутньому знову завести тварин. Аня мріє про померанського шпіца і сподівається, що дуже скоро він у неї з’явиться. До речі, усім охочим завести собаку дівчина радить домовитися з батьками про компроміс: пообіцяти добре навчатися і просити пухнастика

Текст: Наталя НАТАДЗЕ

Фото: Євген Бєляєв

Стиль: Monstra і Настя Велегура

Дівчата, розкажіть, будь ласка, про своїх улюбленців – як їх звуть, якої вони породи?

Лєра: У мене є чудовий йоркширський тер’єр на ім’я Порше-Мелман Охара. У житті просто Порш або Пося. Я дуже довго просила батьків про собаку, але через алергію не могла тримати її вдома. Влаштовувала у кімнаті мітинги з малюнками собак, до речі, я завжди малювала їх, і батьки все ж таки почули мене! Цуценя мені подарували на день народження. Цей йорк не викликає алергію, і я щаслива!

У мене теж йоркширський тер’єр, Юліана. Я з самого дитинства мріяла про хатнього улюбленця, саме про собаку. Юліану мені подарували на день народження. Я її просто обожнюю.

Юля: У мене собака породи кане корсо. Її звуть Емілі, їй 8 місяців. Вона чарівна, дуже люблю її. Дякую татові, що подарував мені її.

Розкажіть, який характер у ваших собачок. Що вони люблять?

Юля: Емілі ще мала, наче дитина. Вона цілковито грайлива, дуже мила, добра дуже. Майже ніколи не гавкає, звісно, за винятком, коли захищає. Моя дівчинка дуже любить м’які іграшки і прогулянки.

Лєра: Мій Порш теж грайливий, дуже веселий і швидкий, наче блискавка. Наполегливий за характером. І начебто візуально маленький, але в душі хоробрий, на прогулянці захищає мене від усіх, не боїться навіть великих собак. Дуже любить спати у ліжку, особливо на татовій подушці, коли той іде на роботу. І дуже любить маму. Ставиться до мене, як до молодшої сестри.

Аня: І моя така ж непосидюча. Буває дуже спокійна, але потім цей стан змінюється і вона стає надзвичайно весела, нереально шустра. Дуже лагідна, любить увагу до себе та смаколики.

Здається, що ваші собачки справжні шибайголови. А чи люблять вони ходити до грумерів? Часто робите їм нові зачіски?

Аня: Так, ми маємо чудового грумера, тому Юліана любить ходити до нього. Зазвичай навідуємось до салону 1 раз на 3 місці.

Лєра: А мій Порш не любить зоо-
салонів. Він боїться грумерів, тремтить, для нього це суцільний стрес. Але ж краса вимагає жертв! Один раз на 2-3 місяці ми відвідуємо грума, щоб зробити моднячу зачіску.

Інколи ходимо до салону з Емілі, але чогось креативного не робили ще.

Чи одягаєте ви свого вихованця в стильний одяг?

Лєра: Так, звісно! Порш має купу сезонного одягу, взимку не любить взуватися і постійно знімає і губить її. Я обожнюю вдягати свій улюблений бомбер і на нього надягаю схожий, і ми, наче одна банда, йдемо на прогулянку.

Дуже-дуже любимо вбиратися в красивий стильний одяг з Юліаною. Вона справжня дівчинка, їй подобається.

Юля: А ми ще жодного разу не вдягали Емілі. Та й порода така, що не було потреби. Це у дівчат маленькі собачки, та ще й мерзнуть, а кане корсо більш міцніша.

Просто не уявляю, як вам вистачає часу на тварин! Розкажіть, як часто ви можете з ними гратися та гуляти.

Здебільшого у нас дуже щільний графік. І навчання в школі, і репетиції, і зйомки, концерти, тому не завжди буває час для прогулянок. Але коли випадає година – я з радістю виходжу на прогулянку з Емілі і ми граємо досхочу.

Аня: Моя Юліана не дуже любить гуляти вулицею, хіба щоб її носили на ручках, наче принцесу. А гратися вона завжди рада, і якщо я в Києві – завжди знайду час для ігор з нею.

У догляді за тваринами багато правил – що їм можна і чого категорично потрібно уникати. Ви дотримуєтесь цих правил? Чи іноді порушуєте їх і, наприклад, даєте улюбленцям щось смачненьке?

Юля: Як їм протистояти?.. Вони такі малі. Ми часто пригощаємо Емілі різноманітними смаколиками.

Лєра: Так, звичайно, є певні заборони, та попри це його оченятка так просять тих солодощів, що встояти неможливо. Не можна Поршу давати сир, але він його обожнює. Справжнісінький гурман, який любить оливки, банани та ананаси.

Аня: А ми в цьому питанні дотримуємось правил. Не порушуємо нічого.

Чи є у вас ідеї познайомити фанів ОК з вашими тваринами у влозі?

Дуже хотілося б. Можливо, в майбутньому щось вигадаємо цікавеньке.

Аня: Це було б прикольно!

Так, зробимо. Поки що у Лєриного Порша є власний інстаграм. 13,5 тисяч прихильників, це ж круто!

Можливо, колись ми побачимо ваших собак у новому кліпі?

Лєра: Хм, це ідея! Все можливо, потрібно запропонувати нашому продюсеру.

Аня: Чом би й ні! Якщо у нас буде зніматися гламурне відео, в якому собаки будуть доречні – так, цікаво.

Юля: Ми раніше про це не замислювалися, але після вашого запитання поміркуємо. Було б круто!

Чи берете ви своїх собак на репетиції?

Юля: Ні.

Аня: Ні, Юліана дуже нервується в оточенні багатьох людей.

Лєра: Так, дівчата вірно кажуть, це ні до чого. На репетиціях ми працюємо. А собаки вдома.

Ваші собаки люблять музику? Слухають вас, коли ви співаєте вдома?

Аня: Так, моя Юліана меломанка. Слухає дуже уважно, інколи голівкою в такт пританцьовує.

Лєра: Я люблю гучно вмикати музику, але Поршу не вся вона до смаку. Він може прибігти з іншої кімнати і почати на мене гавкати, вимагаючи, щоб я зменшила гучність.

Як собаки вплинули на вас? Що вони у вас змінили?

Безперечно, моя собака вплинула на мене! Я зі стовідсотковою впевненістю можу сказати, що стала більш відповідальною з появою Емілі.

Аня: Поява в родині нашої Юліани дуже вплинула на всіх нас. Вона своєю любов’ю і нас зробила більш м’якими, милими, дружніми. Щодня вона дарує нам радість та море веселощів.

Собака – це повноправний член родини. Я розумію його, відчуваю його настрій, ми маємо зв’язок емоційний. Коли Порш з’явився, я навчилася бути більш відповідальною. Завдяки йому вдома неймовірна атмосфера. Приходиш після зйомок виснажена, втомлена, а він тобі радіє, розуміє твій стан, підтримує завжди. Я дуже щаслива, що маю такого друга!

Дайте пораду дітям, які хочуть тварин, але не можуть умовити батьків. Що їм зробити, аби нарешті їм дозволили завести друга?

Аня: Найголовніше – пообіцяти, що будете робити усе для собаки!

Юля: Так, повністю підтримую Аню! Коли ваші батьки будуть впевнені, що ви можете бути відповідальними– вони подарують вам тварину. Дайте їм зрозуміти, що можете бути відповідальною особою.

Лєра: Перш за все треба відповісти собі: навіщо потрібний тобі хатній улюбленець? Якщо ти готовий бути відповідальним – просто поговори з батьками і поясни їм свою готовність та серйозність свого наміру. Я б хотіла, аби у кожної дитини в родині був собака. Не існує тварини більш відданої за нього. Собака буде завжди вірним та принесе багато радості.

Коли ваші батьки будуть впевнені, що ви можете бути відповідальними – вони подарують вам тварину